Порядок визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб – громадян, власників/землекористувачів сільськогосподарських угідь.
Відповідно до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» платникам податків – фізичним особам, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що розташовані за межами населених пунктів, у 2023 році вперше нараховується мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) за 2022 рік.
Фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, нарахування МПЗ здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб незалежно від місця розташування таких земельних ділянок.
Розрахунок суми МПЗ визначається за формулами, встановленими ст.381 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.
Для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.
Контролюючий орган надсилає за місцем реєстрації громадянина податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що знаходяться за межами населених пунктів.
Звертаємо увагу, що платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, а саме сплачених:
- податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, задекларованих громадянами;
- земельного податку за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
Сплата визначеної в податковому повідомленні-рішенні суми мінімального податкового зобов’язання здійснюється громадянами протягом 60 днів з дня вручення такого податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п.170.14.6 п.170.1 ст.170 Кодексу, у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:
земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;
суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
суми сплачених податків, зборів, платежів.
Водночас, зазначаємо, шо пільги для нарахування мінімального податкового законодавства для громадян Кодексом не передбачені, крім нарахувань за земельні ділянки, передані в оренду.
