МАЦЮК ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ
Мацюк Олександр Леонідович народився 13 березня 1987 року у рідному селі Лісові Гринівці, в сім’ї робітників Мацюк Тетяни на Теоніда. Зростав і виховувався в дитячому садочку села Лісові Гринівці. У 2002 році закінчив Лісовогринівецьку школу. Був дружнім, добрим, спокійним, відповідальним хлопцем – другом, сусідом однокласником, братом, сином. Після школи став працювати і з часом, після смерті батька ( у 2008 році) став доброю підтримкою, непробивною стіною для сестри та мами. До служби в армії працював на підприємстві «Гермес».
Виконуючи обов’язок служив у Внутрішніх військах м. Донецьк. Після служби повернувся до рідної домівки і став знову працювати у торгівлі, на будівництві. З настанням війни був мобілізований у березні 2024 року і призваний до військової частини А-4010, 5 штурмова бригада у званні старший солдат. З часом перевели у розвід-роту. Носив позивний Шеврон.
Виконуючи завдання, отримав поранення і не повернувся. Матері із сестрою прийшло сповіщення «зник безвісти». Дві доби рідні були з таким болем. На третю добу у мами задзвонив телефон і Сашко сказав, що живий!
Евакуйовували на Дніпро, надали медичну допомогу і переправили у м. Тернопіль де провели 4 операції. Олександр не міг рухатися сам і користувався допоміжними засобами: візком, милицями, паличкою. Після довготривалого лікування проходив реабілітацію.
Згодом ВЛК прийняло рішення – придатний до служби. І знову, не переховуючись, служба. Від лютого місяця 2025 року до теперішнього часу служив у частині м. Києва у 50-й резервній роті. За заслуги у бойових діях у 2025 році отримав медаль «Ветеран війни. Учасник бойових дій».
Вранці 28 липня 2025 року мати отримала сповіщення по телефону «Помер Олександр Мацюк».
У Героя залишилися мати та сестра.
