22 вересня - день утворення Хмельницької області.
Хмельниччина – це наша земля, рiдний край з багатовiковою iсторією, мальовничою природою, чарівною піснею, мудрими, талановитими людьми. У нашій пам’ятi народнiй навiчно переплелись героїчне минуле і сучасне.
22 вересня, Хмельницька область відзначає 88-річницю від дня створення. До 4 лютого 1954 року вона називалася Кам’янець-Подільською. Пізніше – Хмельницькою. Історичний шлях області дуже тривалий і складний.
Рiдна земля – це колиска, яка гойдає нас на хвилях життя. Вона пiдхоплює, коли ми падаємо, вкриває від усiляких негараздів і життєвих невдач, вчить нас людській доброті, взаємодопомозі, відданій дружбі і вірному коханню. А любити землю своїх батьків неможливо, коли не знаєш її історії, духовних витоків.
Цікаві факти про Хмельницьку область
Хмельницька область – область, розташована на Заході України з обласним центром у місті Хмельницький. Межує з Вінницькою, Житомирською, Рівненською, Тернопільською, Чернівецькою областями. Виходу до кордону не має.
Заселення території Хмельницької області почалось ще в часи палеоліту. Впродовж ХІ-XIV ст. Хмельниччина перебувала у складі окремих удільних князівств – Теребовлянського, Галицького, та під владою Польщі, Литви й Угорщини. З 1569 року (Люблінська унія) землі Хмельницької області перебували у складі Польщі, а з 1793 р. – перейшли у склад Російської імперії. Сучасну Хмельницьку область було утворено 1937 року з адміністративним центром у місті Кам’янець-Подільський (область мала назву адміністративного центру). 1941 року адміністративною одиницею стало місто Прокурів, яке 1954 року було перейменовано на Хмельницький, змінено було й назву області.
Землі Хмельниччини були свідком визначних і складних історичних перипетій. За часів перших християн Русі, які ще в ІХ-ХІ століттях знайшли прихисток саме на Поділлі, і на берегах Дністра, Збруча, Студениці, Ушиці заснували скельні монастирі та скити, що стало передумовою для майбутнього хрещення Київської Русі.
Уже у ХІV столітті подільські князі Коріатовичі на величезній території Поділля звели міста, відродили економіку, військові традиції та управлінські зв’язки, завдяки чому стали прикладом успішних державників європейського зразка. Біля них гуртувалося знищене раніше Ордою населення Русі – майбутній український народ.
Згодом руські родові еліти ХV-ХVІ століть – славнозвісні князі Корецькі, Збаразькі, Вишневецькі, Заславські, Острозькі – зміцнили закладений Коріатовичами фундамент. А князі Острозькі, яких ми знаємо як визначних державних та політичних діячів, талановитих полководців, поборників православ’я, меценатів освіти і культури, розбудували Старокостянтинів, Остропіль, Новокостянтинів, Базалію.
Також Українська революція у 1917-1921 роках відбулася не деінде, а саме на теренах сучасної Хмельниччини. На вулицях тодішнього Проскурова, Старокостянтинова, Чорного Острова можна було зустріти Грушевського, Скоропадського, Петлюру, Коновальця та інших українських державників.
Саме там перебував уряд УНР, а Кам’янець-Подільський понад пів року був столицею Української Народної Республіки. Становлення українського університету, друк українських грошей, видання української преси та книг, формування нових підрозділів Армії – усе це було під час «Кам’янецької доби УНР», відомої із підручників з історії.
А 28 серпня 1991 року на центральній площі Хмельницького, яка невдовзі стала майданом Незалежності, замайорів синьо-жовтий прапор. Вже з 1 грудня 1991 року під час Всеукраїнського референдуму із показником 96,3% мешканці Хмельниччини підтримали Акт проголошення Незалежності України.
В області зосереджено чимало історичних архітектурних пам’яток, найбільша кількість яких знаходиться в місті Кам’янець-Подільський (Старе місто та фортеця). До найвідоміших належать Палац Санґушків та Костел Святого Йосипа (Ізяслав), Покровська церква-фортеця (Сутківці), Сатанівський замок (Сатанів), Костел Преображення Господнього (Нова Ушиця), Меджибізький замок (Меджибіж), Летичівський замок (Летичів).
