Сьогодні, 24 листопада 2025 року, громада села Стуфчинці зібралася, щоб провести в останню путь молодого Захисника — КОЗЛОВСЬКОГО Вадима.
Вадим загинув 6 листопада 2025 року, мужньо виконуючи бойове завдання поблизу села Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Назавжди йому залишилося 22 роки.
Народився Вадим 18 березня 2003 року в селі Довжок Кам’янець-Подільського району. З 2012 року навчався у Стуфчинецькій ЗОШ. За роки навчання виявив себе як фізично розвинутий учень, любив спорт, мав хист до малювання. Був доброзичливим , користувався авторитетом серед друзів.
Життя Вадима було позначене особливо складними випробуваннями та помилками молодості. Він був круглою сиротою, позбавленим батьківського тепла та підтримки, що зробило його шлях особливо тернистим.
Він не встиг створити власну сім’ю, не був одружений. Вадим прийняв найважливіше рішення свого життя: став до лав Збройних Сил України.
Це був його шлях до спокути та самопожертви. У війську він знайшов своє найвище призначення і свою велику родину — Україну. Він свідомо віддав найдорожче — своє молоде життя, — щоб захистити мир і свободу нації.
Його подвиг доводить: сила духу і любов до Батьківщини здатні змінити будь-яку долю.
Жителі усієї громади зібралися, аби віддати шану. Люди утворили живий коридор шани, яким пройшла траурна процесія — мовчазний символ глибокої скорботи, поваги та вдячності за його мужність.
Ми низько схиляємо голови перед його жертовністю. Вадим Козловський, який пройшов важкий шлях і став Захисником, є вічним символом незламності українського народу.
Захисника Вадима Козловського поховали на місцевому кладовищі села Стуфчинці.
